- Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
- Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
- Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі…
- Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій…
- Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості…
- Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
- Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі…
- Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
- попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
- через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене…
- Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
- А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам’ять Твоя з роду в рід.
- Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
- бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
- І будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
- Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
- До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
- Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
- бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
- щоб почути зідхання ув’язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
- щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
- коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
- Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив…
- Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
- Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
- позникають вони, а Ти будеш стояти… І всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони…
- Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
- Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!
Псалом 101 українською