- Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом.
- Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,
- і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,
- мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,
- нахилю своє ухо до приказки, розв’яжу свою загадку лірою!
- Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,
- які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?
- Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,
- бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,
- щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!
- Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє…
- Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
- та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!
- Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.
- Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них…
- Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.
- Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,
- бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
- Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,
- вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
- Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!
Псалом 48 українською